Тема: Буду я природі другом, другом вірним назавжди... .

 

Мета: сформувати в учнів основні відомості про небезпеку, що  загрожує рослинному і тваринному світу з боку людини (лісові пожежі, отруєння повітря, забруднення довкілля); розширити уявлення школярів про згубні наслідки негативного впливу людини на оточуюче середовище; виховувати інтерес до вивчення природи рідного краю, бажання захищати довкілля.

 

Тип уроку:

 

Обладнання: ілюстрації різних видів діяльності людини, казка

З. Запорожана «Беркут».

 

Хід уроку:

 

І. Організаційна частина

-         Сьогодні на уроці и з вами поговоримо про значення праці людини для

життя рослинного і тваринного світу, про небезпеку , яка загрожує рослинам і тваринам з боку людини.

-         Людина ходить по землі, дихає повітрям, здобуває їжу. Але, на відміну

від тварин, людина змінює природу для своїх потреб. Чому?

-         Одні люди вирубують дерева, щоб продавати цінну деревину або

виготовляти меблі, чи будувати будинки. Інші таким чином звільняють землю для полів, щоб сіяти зерно. Коли ліси вирубують і спалюють, тварини і рослини залишаються без їжі і житла, гинуть від голоду.

-         Як ви думаєте, до чого може призвести втрата лісів?

-         Винищення лісів може змінити клімат у світі, спричиняє засухи, при

випаданні великої кількості опадів – повені та змінює напрямок вітрів. Бездумна вирубка лісів привела в 1998 році до великої повені та руйнувань

на Закарпатті, завдала великої матеріальної шкоди, яку важко оцінити. На відновлення лісів потрібно багато років важкої праці і матеріальних затрат.

Отже, на місці вирубаних лісів потрібно насаджувати нові.

-         Як діяльність людини може вплинути на умови існування тварин?

Давайте разом пригадаємо правила поведінки на природі. Щоб нагадати їх кожен візьме по листочку, який лежить у вас на партах. Зачитавши вголос правило, листочки ми почепимо на дерево, яке стоїть поки що голісіньке. Цим ми покажемо, що руйнувати природу ніколи не будемо. (Учні зачитують правила поведінки, чіпляючи листочки на дерево)

1.     Не руйнуй  пташиних гнізд, мурашників, лісових джерел та водойм.

 

2.     У лісі ходи по стежинам і доріжкам. Пам'ятай: у траві і в лісовій підстилці мешкає багато маленьких тварин, яких можна ненавмисно роздавити. Крім того, від ходьби ущільнюється ґрунти, оголяється коріння дерев, гинуть рідкісні рослини.

 

3.     Не зривай і не толочи рослин, не лови і не шкодь тваринам: вони можуть бути занесені до Червоної книги, а також можуть виявитись смертельно отруйними.

 

4.     Не викидайте сміття на природі.

 

5.     Беріть з собою в ліс, парк чи на луки спеціальний мішок, в який зберете сміття і викинете в належному місці. Цим ви дуже допоможете природі.

 

6.     Без дорослих не розводь багаття.

 

7.     Вогонь не можна розкладати будь-де. Використовуйте для цього раніше обладнану та розчищену ділянку.

 

8.     Після відпочинку – загасіть багаття, заливши місце горіння водою чи засипавши землею. Переконайтесь, що полум‘я погасло повністю.

 

9.     Наприкінці весни та до середини літа в лісі не можна шуміти: в цей час пташки висиджують малят. Злякавшись гучних звуків, вони можуть покинути свої гнізда.

 

10.                        Бери  з лісу тільки фотознімки, залишай тільки сліди добрі сліди, вбивай тільки час.

 

-         Це основні правила, яких має дотримуватись кожна людина та повчати

інших, якщо вони приносять шкоду природі. Зараз прослухайте казку і поміркуйте, що може статись через необачне поводження людини з природою.

 

 Казка «Беркут»

         Молодий беркут шукав місця для гнізда. Він вже знав, куди полетить. Літаючи з батьком і братом, він бачив стрімку скелю. На ній є хороше місце для гнізда., захищене від вітру і відкрите сонцю. Неподалік грав всіма барвами квітів степ, блакитною стрічкою звивалась річка, а далі шумів тінистий гомінливий ліс. Поживи досить і в степу, і в лісі.

 

        От нарешті і знайома скеля. Опустився птах на виступ, розглянувся. Дивне почуття опанувало його.  Він впізнавав і не впізнавав це місце. Ті ж скелі…  Але чому в степу лише ріденька пожовкла травичка? І ліс вже не той. Він стояв якийсь похмурий, тихий, лише іноді пискне пташка, зарохкає дикий кабан.

 

         Довго сидів на скелі беркут нерухомо. Притомились у польоті крила, серце огорнув сум. Хотілося їсти, але навіть миші – полівки кудись зникли.

 

         Коли зійшло сонце, ковзнув беркут зі скелі вниз, полетів до лісу, сів на сосні і завмер у чеканні. Аж ось почулася важка хода, а потім і побачив ведмедя, що знехотя брів лісом. Господар лісу йшов у малину. Її тут росло досить, але тільки ягід було не густо.

 

         Беркут перелетів на дуба, ближче до ведмедя. Клишоногий почув шум, підняв голову і уважно подивився на птаха.

 

        - Я впізнав тебе, беркуте. Позаторік навесні вас троє сиділо на скелі. Що, хочеш тут оселитися? Не буде тут тобі ситого життя,- з сумом промовив ведмідь.

 

        - Та я вже й сам це бачу, - сказав беркут.- Але ж я знав це місце не таким. Тут я бачив пишні трави, що давали прихисток мишам, ховрахам, птахам, зайцям. Та й ліс виглядав багато веселішим. Гамірно в нім було. А зараз лише шакали виють у сухому степу. Що ж сталося?

 

Ведмідь трохи помовчав та й почав розповідати:

        - Було це минулого року. На початку літа ми почули вибухи від яких здригалась земля. Сорока розповідала, що там , у верхів′ї нашої річки, з‘явились люди з великими машинами. Звідти й чути було вибухи. Там летіла високо вгору  та на всі сторони земля і каміння. Скоро люди забрали машини і пішли. Вони залишили там великі ями і забрали з собою воду. Не стало нашої річки. А без неї  скоро загине і степ , і ліс.

 

          Мовчки слухав сумну розповідь птах. Як же бути? Повернутися назад?  А як же ліс і степ, і його улюблена скеля?

          - Полечу, подивлюся, що там зробили люди і куди поділася річка?

          Летів він над сухим руслом річки, аж поки не побачив зруйнований , спотворений степ. Тут ніби хтось щось шукав та не знайшов. Довго кружляв беркут над степом. Аж раптом щось заблищало в сонячних променях.  Підлетів беркут ближче і побачив, як з-під величезної купи каміння і землі пробивається малесенький струмочок. Він весело дзюркотів, звиваючись між камінням, але скоро губився у піску.

 

         - Не забрали люди воду, - подумав беркут і полетів до лісу.
 Ведмедя довго шукати не довелося. Він був у малиннику.

 

         - Не забрали люди воду, - сказав йому птах і розповів, що бачив у степу.

А ввечері в лісі відбулась велика рада. Зійшлись ведмеді і вовки, лисиці і дикі кабани, борсуки, зайці, білки, їжаки, злетілись птахи, прибігли мурахи.

Ведмідь розповів, що бачив беркут.

 

 - Є вода, але її дуже мало, – вів далі ведмідь. Завалено джерело. Треба розібрати той завал, визволити воду і тоді знову буде жити наша річка, оживе ліс і степ. Ніхто ту роботу не зробить сам. Тільки всі разом ми зможемо повернути воду.

 

         Всі рушили до джерельця. Працювали хто як міг, аж поки не відтягли останнього каменя, не винесли останню грудочку землі. Вже під ранок, зморені, всі поснули коло джерела. А вода Весело дзюркочучи стрімко бігла по старому висохлому руслу все далі і далі…

 

        Зійшло сонце і скупало свої промені в річці, що як і колись бігла степом попід ліс. Беркут прокинувся, стрепенувся, поглянув на річку і полетів до лісу. Невдовзі й повернувся, несучи у дзьобі невеличку гілку. Беркут будував гніздо.

- Чому беркут обрав для поселення річкову долину?

- Яким побачив беркут степ і ліс, коли прилетів будувати гніздо?

- Яка ж основна причина таких змін?

- Що повинні були зробити люди перед тим, як покинути степ?

 

 - Щоб зберегти куточки дикої природи, створюються заповідники. Тут забороняється вирубувати дерева, зривати трав′янисті рослини, полювати на звірів та птахів, ловити комах. Збереженню рідкісних рослин і тварин допомагають ботанічні сади, зоопарки.

 

          Хоча люди піклуються про природу, все одно завдають їй великої шкоди. Усі фабрики і заводи, якщо вони не забезпечені якісними очисними спорудами, забруднюють і повітря, і воду, і ґрунт. Коли люди скидають шкідливі відходи у річки , озера та моря, вони знищують рослини , птахів, тварин. Через масляну плівку нафти все живе задихається у воді, земля стає мертвою. Відпрацьовані гази промислових підприємств та автомобілів забруднюють повітря. Через це стає важко дихати, гинуть рослини і дерева.

 

         Та найбільших збитків природі завдають аварії на атомних станціях. У 1986 році на Чорнобильській АЕС сталася жахлива катастрофа. Такого нищівного удару наша природа ще не зазнавала. Постраждали від радіації і дерева і квіти, і тварини , і люди. Якби не героїчні зусилля пожежників, які загасили пожежу в ту страшну ніч, а також тисяч людей, які потім працювали над усуненням наслідків катастрофи, у нашій Україні під загрозою опинилося б саме життя.

З. Запорожан

ІІІ. Заключна частина

-         Що б ми не робили, де б не працювали, ми не повинні завдавати шкоди

природі. На завершення послухайте вірш, вдома намалюйте ілюстрації до нього. 

                                  «Вмійте природу любити»

 

         Вмійте природу любити,            В полі, у лісі, над яром-

         Всі ви їй друзями станьте.          Квіти, дерева і трави.

         Кожній комашці радійте,            Цвіту не вирви задаром,

         Кожну стеблинку плекайте.        Гілки не втни для забави.

                                      

                                           Оберігайте ж повсюди

                                           Річку й ромашку у гаї,

                                           Все це окрасою буде

                                           Нашого рідного краю.

 

 

 

 

 

Виховна година. Урок серед природи.

(Для учнів 2 – 4 класів)

Тема: Наука «Екологія» відома з давніх пір... . Що вивчає  наука «Екологія»?

 

Тип уроку: Урок-екскурсія.

 

Мета: сформувати в учнів поняття «екологія», узагальнити знання про про довкілля як невід‘ємну складову повноцінного людського життя, взаємозв‘язки живих організмів у довкіллі; розвивати уміння правильно  поводитись серед природи, виховувати почуття відповідальності за збереження природи рідного краю.

Обладнання: вірш Л. Смирнової «Стежина у світ природи».

 

Хід уроку

І. Організаційна частина.

(Вчитель розпочинає виховну годину віршем-зверненням):

У світі цім людина ти,
Тому на все життя запам’ятай:
Ніколи у довкіллі не сміти,
А рідний край свій заквітчай!

Природі другом будь і пам’ятай:
Не нищ нічого, квітку не ламай.
Хай все голубить сонечко ясне —
Життя на цій Землі у всіх одне...

-         Про що йде мова у вірші?

-         Що означають слова «природі другом будь»?

-         Як навчитись бути другом природі?

-         Сьогодні ви не лише навчитесь бути природі справжніми друзями, а й дізнаєтесь багато нового і цікавого про те, яка наука вивчає охорону природи.

ІІ. Основна частина.

-         Діти, озирніться довкола. Що ви бачите? (Відповіді дітей)

-         Це все ми можемо назвати одним словом – довкілля. Сонце, місяць і зорі, блискавка і грім, хмари, принесені вітром, земля, по якій ви ходите, вода, що всіх на світі поїть, повітря, яким усі дихають, ваш дім і школа, в якій ви навчаєтесь – це все довкілля.

-         А що ще ми забули віднести до довкілля? (Рослин, тварин, людину)

-         Давайте спробуємо відгадати загадки, а відгадки спробуємо віднайти в цьому парку.

-         Чи є в парку рослини? Пригадайте, на які три групи поділяються всі рослини? (Дерева, кущі, трав‘янисті рослини)

-         Відгадуючи загадку ви маєте віднайти оченятами цю рослину в парку. Якщо така рослина притаманна для парків, вказати на неї і сказати до якої з трьох груп вона належить. Домовились? Отже, почнемо.

 

1.     Рясно в липні зацвітає,
Дуже гарний запах має,
Цвітом від хвороб лікує,
Щедро медом нас частує. (Липа, дерево)

 

2.     Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло.
Потім стало біле-біле
І за вітром полетіло. (Кульбаба, трав‘яниста рослина)

 

3.     Чорно-біла одежина,
Зверху - листяна хустина.
Як весна – дарує сік, -
П’ємо радо цілий рік. (Береза, дерево)

 

4.     Синьоока ця заброда
В полі водить хороводи.
Де вона вінки спліта —
Пшениці рідкі й жита. (Волошка, трав‘яниста рослина)

 

5.     В неї гарні, пишні віти,
І колючок не злічити...
Не байдужа до прикрас,
На свята спішить до нас. (Ялина, сосна, дерево)

 

6.     Я найперша розквітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка?
Бо мене не стане влітку. (Пролісок, трав‘яниста рослина)

 

7.     Зелененькі їжачки
Почіплялись за гілки.
Хто зірветься з деревини,
Той колючу шубу скине. (Каштан, дерево)

 

8.     У вінку зеленолистім,
У червоному намисті
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду. (Калина, кущ)

 

9.     Лист різний із оксамита,
Соком ягідка налита.
А для хворої дитини
Кращі ліки – чай з... (Малини, кущ)

 

10.         Зріст у неї, як в ліщини,
 А плоди, немов в калини.
 Взимку пташечок годує,
 Ягідками їх частує. (Горобина, дерево)

 

11.         «Кавунчики» дрібненькі,
 Смугасті та кисленькі,
 У колючки вбралися
 І кущиком назвалися. (Аґрус, кущ)

 

12.         Чималеньким виростає,
 Міць з роками набирає.
 Може жити сотні літ,
 Має величезний рід. (Дуб, дерево)

 

13.         Квітка пишна, квітка гожа,
 На троянду трішки схожа.
 На кущах вона зростає.
 Хто із вас цю квітку знає? (Шипшина, кущ)

 

14.         Стовбур рівний, як колона,
 А листочки, як корона.
 Влітку листячко зелене,
 А як осінь – то червлене. (Клен, дерево)

 

15.         Довгі, тонкі віти має,
 Золото кору вкриває,
 З гілок кошики плетуть,
 В церкву раз на рік несуть. (Верба, дерево)

 

16.         Між віт плодів чимало має,
 Їх за шкарлупками ховає.
 І щоб ядро із них дістати 
 Потрібно сил багато мати. (Горіх, дерево)

 

 - Отже, рослини, тварини і люди, що є поруч з вами – це також довкілля. Довкілля – це все, з чим ти зв’язаний у світі. І ти сам – частина довкілля.

 

     На світі існує багато наук про природу. Ботаніка вивчає життя рослин, зоологія – наука про тварин, анатомія – про будову тіла людини, астрономія – наука про планети і зірки. З цими науками ви познайомитеся пізніше. Та є одна наука про природу, що, дуже важлива і потрібна всім змалку. Ця наука зветься «Екологія». З грецької мови це слово перекладається так: “екос” – дім, «логос» – вчення. Вчення про дім. А наш загальний дім – це планета Земля, в якому всі його жителі – рослини, тварини і люди тісно пов’язані між собою та навколишнім середовищем.

Отже, наука екологія вивчає взаємозв‘язки рослин, тварин і людей між собою та з оточуючим середовищем.

-       Скажіть, чи пов’язані між собою людина і тварини? Як саме?

-       Уявіть, що одного дня з планети Земля зникли, скажімо, усі комахи: і комарі, і мухи, і оси. От було б добре, напевно! Чи, може, ні?

-       Якби зникли комахи, за ними зникли б птахи, які харчуються різними мушками...

-       Давайте встановимо взаємозв’язок між вовком і зайцем, бджілкою і квіткою, деревом і дятлом.

-       Якби зник якийсь із видів тварин чи рослин, це призвело б до загибелі багатьох інших видів.

-       Які приклади взаємозв’язків у природі ви самі можете навести?

 

ІІІ. Заключна частина

-         Природа – це наш дім. Людина – частинка природи і вона не може без неї існувати. Тому природу треба любити, оберігати, не завдавати їй шкоди, не робити їй боляче.

 

-         Послухайте уважно вірш і дайте відповіді на запитання.

 

Оця стежина веде, дитино,

У світ природи, чудовий світ,

Де є метелик і є калина,

Сніжинка біла і маків цвіт.

 

Де соловейко співає пісню,

І жайвір сонечко кличе нам,

Вухастий зайчик стрибає в лісі,

Їжак гостинці несе діткам.

 

Де бджоли пісню літа співають,

Палає квітка в краплях роси,

Цвіркун для друзів на скрипці грає...

Зумій відчути все це ти!

 

І котик Мурчик поруч з тобою,

В зеленім лузі телятко мале,

Не скривдь нікого жорсткою рукою.

Що є у світі – то все твоє.

 

За всю турботу та щиру ласку

Природа віддячить тобі не раз.

То ж,  не поруш цю чарівну казку,

Нехай усіх вона радує нас.

                                          Л. Смирнова

-         Як ви розумієте такі слова: «...Не скривдь нікого жорсткою рукою!»

-         Поясніть вислів: «За всю турботу та щиру ласку природа віддячить тобі не раз».

-         Як природа може віддячити?

-         Чи може природа нашкодити людині?

-         Так, може. Землетруси і повені, цунамі і бурі, зсуви ґрунту і обвали – це все те, чим природа завдає шкоди людині. Але чому так відбувається? Тому, що людина сама винна у природних катастрофах. Забираючи з природних запасів ресурси, людина не поповнює і не відновлює їх. А використовуючи – відправляє відходи виробництва до річок, озер, влаштовує смітники серед лісів. Вся ця згубна діяльність руйнує природу, завдає їй непоправної шкоди.

-         Подивіться на ці чудові краєвиди. Чи можемо ми з вами зберегти їх?

-         Що для цього повинна зробити кожна людина?

-         Коли ви повернетесь після екскурсії додому, намалюйте, будь ласка, плакати, які закликали б людей охороняти природу. Ми зробимо виставку ваших робіт, щоб кожен замислився над тим, що потрібно робити, щоб зберегти прекрасний і чудовий світ природи.

 

 

 

 

 

 

Каліграфічні хвилинки

 

               Аа  а  ал  ав   ак   аг   А   Ад   Ав   Ам
                                                 акула, акація, автобус, абрикос

                                                Акула – найбільша риба-хижак.

 

Бб  б  бл  би   Б   Бв   Бо   Бб бобер,

 будівля, біб, бабуся

Бобри будують греблю на ріці.

 

              Вв  вв  ве  ви   во   вм  Ввв   Ва   Вл   Вн
                                                 вовк, виє, вітер, Валя

                                                 Вовк розлючено завив – він зайчати не зловив. 
Гг  гг  гл  гу   Г   Га   Гн   Гг
гуска, гречка, Галя, Гнат

Гуска плаче: - Га-га-га —

 в гусака болить нога. 

 

Ґґ ґ    ґл    ґр   ґа   ґава
ґедзь, ґуля, ґрати, ґанок
Ґедзику ґаздиня ґава налила дві чашки кави.

             Дд  дд  дв  да  до  дн  Двв   Дм   Дл   Дн
                                            дятел, дім, досить, давній

                                           Дятел дзьобом дуб довбав — дітям хатку будував.

Ее ее    еле    ен   ек   Ее   Ем  Ех
Ему, Емма, елеватор
Ему – страус екзотичний,
елегантний, симпатичний.

                 Єє  єє   єн  єт  єд  Єв  Єє   Єз   Єд
                                                              єнот, єхидна, Єва, Євген

                                                             У єхидни і єнота влітку повно є роботи.

 

 

Жж жж    жу    жа   жн   Жж   Жв
жаба, жуйка, Жанна, жук
Жуйку жабеня жувало, з жуйки кульки надувало.

                Зз  зз   зн  за   зд  Зв  Зе   Зз   Зм
                                                         заєць, зима, зозуля, змерз

                                                        Зайчик зиму зимував - білу шубку не знімав.

и ии    ин    ир  иж 
И — слова не починає, слів на «и» у нас немає.

                Іі  із   ін  іа   ід  Ів  Іі   Із   Ім
                                                        індик, ірис, Іринка, іде

                                                         Індик водить індичат

                                                         в дитсадочок до качат.

 

Її їж    її    їс   їн   Її   Їс   Їв
їжак, їде, Ївга
Їжачок гриби збирав – їжу дітям готував.


          Йй  йо   йн  йд    Йо  Йй  Йш 
                                    йод, йорш, Йосип, йорж

                                    Йод – це ліки всім відомі. Йод є майже в кожнім домі.

Кк ку    крі    ко   кни   Кк   Кс   Кв
кіт, коток, Катруся, квіти
Котик Мурчик полював, але мишку не впіймав.

           Лл  ло   лн  лд    Ло  Лл  Лю 
                                       Ліс, лелека, Ліна, лось

                                       Над селом летів лелека, прилетів, мабуть, здалека.

Мм му    ммм    мо   мли   Мм   Ма   Мч
мама, мій, малина, мити
Мавпа вчила мавпеня умиватися щодня.

             Нн  нн   нин  нум   ин  Нн  На 
                                              ніс, насос, новий, Назар

                                              Носоріг — на носі ріг, ніс рогатий свій беріг.

Оо оо    ом    осо   оли   Ооо   Оа   Ол
око, Ольга, оси, олень
Ослик восени охрип — підхопив він, мабуть, грип.

            Пп  пн   пин  пум   пр  Пп  Па 
                                           пес, папір, папуга, пава

                                           Півник пісеньку співає – Петрика він звеселяє.

 

Рр ру    рр    ро   рли   Рр   Ра   Річ
річка, равлик, рама, рік
Раку з річки качур кряче: – Ти куди рачкуєш, раче?

             Сс  сс   сив  см   сві   Сн  Са 
                                              сіно, сонях, сон, Степан

                                              Сонях в полі народився і на сонце задивився.

Тт то    тьм    ться   тли   Тт   Та   Тл
тигр, Тамара, три, тепло
Тигреня просило тата на тигряток не гарчати.

 

             Уу  уу   уні   умі   упе   Уу  Ул 
                                                 удав, Уляна, умивати

                                                Удав – страшний, не май з ним справи,

                                                 всміхається он як лукаво!

Фф фа    фр    фо   фле  Фф   Фі   Фа
фарба, файно, фазан, рік
Фазан ходить в очереті в  фіолетовім береті.

             Хх  хх   хи  хм   хві   Хх  Ха
                                              хата, хліб, ходити, хлів

                                              Ховрашок ходив химерно і  ховав за щоки зерна.

Цц цо    цьк    цьо   ціп   Цц   Ца   Цв
цап, ціпок, ціна, цвіте
Цап у цирку працював — цап цікаво танцював.

         Чч  чу   чні   чва   Чч   Ча 
                                 човен, чапля, чуб
                                 Чубата чапля чваньковита через болото йде одна.

                                 Чомусь з журавликом дружити не хоче чапелька чудна.

 

Шш ша    шр    шо   шле  Шш   Ші   Ша
шуба, шило, шипшина
Швачка шапку швидко шила, час не гаяла — спішила.

        Щщ  ща   щи  що   щеб   Щщ  Ща
                             щебет, щиглик, щука, щур

                             Щітка справу знає чітко — чистить вправно зуби щітка.

ь ьо    ьь    ьк    
льон, сіль, мальований
Знак пом'якшення. Цей знак не читається ніяк.

             Юю  юю   юн   юр   Юю   Юл
                                              човен, чапля, чуб
                                              Юний юнга змалював сонце, море й пароплав.

Яя яя   як    яли   Яр    Як   Яків
Яблуко Яринка з'їла за хвилинку.
З'їла і сказала: – Як же його мало!