Сценарій виховної години в 4 класі

Тема: Про «живу» і «мертву» воду. Вода – джерело життя на Землі.

(Для учнів 3 – 4 класів)

Мета : ознайомити учнів з давніми уявленнями людей про воду; поглибити знання учнів про воду як джерело життя на Землі; розвивати уміння бережливо використовувати природні ресурси; виховувати бажання збагачувати, примножувати природні ресурси, охороняти природні водні угіддя.

Обладнання: ілюстрації до теми.

Хід уроку:

І. Організаційна частина

-         Сьогоднішню годину спілкування я хочу розпочати з цікавої казки. Але в ця казка непроста – написана вона з правдивих подій, які й зараз відбуваються у світі. Послухайте її.

ІІ. Основна частина

2.1. Слухання казки

Казка про Річку

(Вчитель читає казку під тиху, спокійну музику, яка лунає на фоні).

     Жила-була собі Річка. Колись народилась вона з маленького джерельця, з кожним роком зростала, ставала все більшою і сильнішою, її води були сильними й прозорими і несли смачну воду до багатьох сіл, даруючи людям силу і здоров‘я.

     Річка дуже любила подорожувати і одного разу опинилась вона серед великого міста. Тут не було зелених лісів і луків, проте, було багато високих будинків, жило багато людей. Вони дуже зраділи тому, що в їхньому місті з‘явилась чиста вода і попросили Річку залишитись у місті. Річка погодилась.

     Для неї створили кам‘яні береги, щоб зручніше і швидше було їй текти, по Ріці плавали кораблі, купалися в ній люди і кожен з захопленням казав: «Яка чиста й прозора ріка, яка смачна вода в ній!»

     Йшли роки. Люди звикли до того, що в них завжди є багато чистої води. Вони й надумали побудувати на берегах ріки великий завод, відходи з якого спускали в річку. «Байдуже, ріка омиється, очиститься, вона ж так швидко тече», - думали люди. Але Ріка засумувала від печалі, стала брудною і темною, почала текти повільно. Ніхто вже не казав: «Яка чиста й прозора вода!», ніхто не гуляв берегами Річки, бо в повітрі від неї стояв неприємний запах. В річку кидали пляшки, склянки, сміття, в ній мили машини і прали білизну з мильними порошками, від яких гинули риби і жабки, равлики і черепашки, які жили у ріці. І ніхто й не думав припиняти викидати відходи в Ріку, адже вона однак була брудною.

      Люди забруднювали Ріку, а вона все терпіла, і думала, що скоро все скінчиться і люди вилікують її.

     Та ніхто й не брався лікувати Ріку. Люди не хотіли в ній купатися, почали прозивати її болотом. Річка зовсім захворіла. І одного разу вона вирішила: «Все, треба тікати від людей, бо загину я тут». Зібралась річка з силами, втекла під землю, повернулась на місця в яких народилась, де співали птахи, шуміли дерева, стояло чисте повітря і... де не було людей. Відновилось життя в ній: захлюпотіли рибки, заплескали жабки. А у великому місті не стало Ріки. На її місці зосталась лише суха глибока яма, до верху закидана різним сміттям.

     Жителі міста затурбувались: пити немає чого, вмитись немає чим, станції і заводи зупинились. Вирішили жителі міста  повертати Річку, зрозуміли вони, що дуже образили її. Пішли вони в краї далекі шукати річку, а коли знайшли – то не впізнали: вона була чистою, прозорою, вода її була смачною і запашною. Довго вибачались люди перед Рікою, просили повернутись, обіцяли турбуватися про неї. І Річка їх пробачила.

     Повернулася Ріка в місто. Жителі для неї розчистили місце, усипали дно та береги жовтим пісочком, запустили в Річку багато видів риб, почали охороняти її. Дозволялося лише пити Річкову воду, купатися в ній, милуватися нею. По Ріці плавали лише пасажирські катери, які не виливали на неї нафту та бруд. Раділи жителі, раділа й Річка. Й зажили вони відтоді у мирі та злагоді.

2.2.Бесіда за прослуханим

-         Де жила Річка спочатку?

-         Як вона потрапила у місто?

-         Чи зраділи мешканці міста появі Річки? Чому?

-         Що сталося з Рікою потім? Чому так сталося?

-         Якою стала «хвора» Річка? Хто «заразив» її такою хворобою?

-         Що вирішила Річка зробити потім?

-         Як вона лікувалася?

-         Що сталося з жителями міста після того, як зникла Ріка?

-         Що вони вирішили робити?

-         Чому Річка їх пробачила?

-         Як змінилося життя людей і Ріки після цього?

-         А у вашій місцевості є річка, яка потребує допомоги?

-         Що буде, якщо люди не «лікуватимуть» річок?

  -   У багатьох казках є згадки про «живу» і  «мертву» воду. «Жива» завжди зцілює рани, дарує життя, а «мертва» вода все живе вбиває, знищує, прирікає на погибель. Скажіть, чи вигадка це, чи справді можна одну воду назвати «живою», а іншу – «мертвою»?

2.3. Робота із загадками.

-         Вода згадується в народі не лише у прислів‘ях та приказках, існує безліч загадок про воду. Давайте спробуємо їх відгадати. Але, називаючи відгадку, кажемо, в якому стані перебуває вода: твердому, рідкому чи газоподібному.

1.     Тече, тече - не витече,
біжить, біжить - не вибіжить. (Ріка, рідкий)

2.     Біле, як сорочка, пухнате, як квочка,
Крил не має, а гарно літає.
Що це за птиця, що сонця боїться. (Сніг, твердий)

3.     На долину, на поділ
Ліг великий сивий віл. (Туман, газоподібний)

4.     Мене просять і чекають,
А як покажусь – утікають. (Дощ, рідкий)

5.     Я падаю на ваші хати.
Я білий, білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто... (Сніг, твердий)

6.     Ніжна зірка сніжно - біла
На рукав мені злетіла.
Поки ніс її сюди
Стала краплею води. (Сніжинка, твердий)

7.     Летить орлиця
По синьому небі.
Крила розпустила –
Сонечко закрила.  (Хмара, газоподібний)

8.     У нас взимку білим цвітом
Сад зацвів неначе літом. (Іній, твердий)

9.     Намистиночки нові
Ніч згубила у траві.
Вранці сонечко устало –
Намистиночки зібрало. (Роса, рідкий)

10.  Сидить дід за подушками
 і стріляє галушками. (Град, твердий)

 - Вода – це єдина речовина на землі, яка може перебувати у трьох станах: твердому, рідкому і газоподібному. Але, це не єдина цікава особливість води, існують ще багато цікавинок, пов‘язаних з водою:

1.     Ми ніколи не будемо мати більше води, ніж маємо зараз.

2.     Щодня з поверхні землі випаровується 1,000,000,000,000 (трильйон) тонн води.

3.     80% земної поверхні вкриті водою.

4.     Лише 3% води на землі – прісна вода; Проте, не вся вона питна. Більша частина прісної води зберігається у замерзлому стані в льодовиках.

5.     Середньостатистична людина складається з води на 50-80%.

6.     Кавун на 93% складається з води.

7.     Забруднені підземні води очищаються протягом декількох тисячоліть.

8.     Людина може обходитися 30 діб без їжі і менше тижня без води.

9.     Вода — це основний розчинник в людському організмі. З її допомогою переносяться всі корисні речовини, вона ж виводить з організму шкідливі речовини.

10.  Середньостатистична людина, користуючись водопровідною водою, за своє життя пропускає через організм від 80 кг до 100 кг хімічного бруду. І саме тому так важливо бути впевненим в якості води, яку ви вживаєте.

-         Зараз я пропоную послухати вам оповідання «Лелечина криниця» В. Скуратівського. Послухайте і дайте відповіді на запитання.

Лелечина криниця

Трапилося це раннього літа. Пасучи з батьком череду корів, Сергійко побіг до околичної криниці напитись води. Туди зирк, сюди зирк – нема джерела. Напевно, проїжджий трактор завалив гусеницею живе русло. Зі сльозами на очах хлопчик прибіг до тата й розповів йому про те, що побачив. Похитавши головою, батько мовив:

 -  Ну й люди ж… Таку криничку знівечити! Вона ж чи не найдавніша на наших землях... А знаєш чому її назвали Лелечиною?» - запитав якось батько.

-         Ні, - відповів Сергійко. - А чому?

-         Бо біля неї щоосені збираються лелеки, щоб гуртом одлетіти у вирій.

-         То що вона тепер -  загине? - сумно спитав Сергійко.

-         Думаю, що ні, - заспокоїв його тато. – Але криницю треба рятувати…

          Ціле літо провів Сергійко коло кринички. Попервах розчистив пісок, звільнив дно від намулу, а коли з-під землі засрібнів  ледь-ледь помітний струмочок, хлопчик прокопав стічну канавку. Щоранку, провідуючи криницю, він бачив, як дужчало, набиралося сили, повноводилося джерельце. Згодом Сергійко, назбиравши на дооколі камінців, обцямрував ними стінки копанки, виклав дерном пішник, поставив ліщинову загороду, біля якої, тільки настане осінь, з′явиться і живопліт. А для зручності й лавку змайстрував, ще й полив­′яний  кухлик повісив.

            Смакували люди водою, дякували Сергійкові. Якось їхав у поле до косарів бригадир, побачив хлопчика біля криниці, зупинив мотоцикл.

-         То як джерельце? Кажуть, вилікував ти його від тяжкої хвороби? – І він

по-батьківськи погладив хлоп′ячу голівку.

-         Молодець, Сергійку, тепер механізатори тамуватимуть спрагу з

Лелечиного джерела!

                                                          В. Скуратівський

-         Як трапилось, що кринички не стало?

-         Чому криниця називалася Лелечиною?

-         Чому Сергійко захотів врятувати криничку?

-         Чи допомогла комусь праця хлопчика?

-         Отже, ви зрозуміли, яке важливе значення для життя на Землі має чиста

вода. Здавна люди шанували воду і пошана ця висвітлилась у легендах і переказах. Ось деякі з них:

Ще первісна людина запримітила, що вода приносить велику користь всьому живому, що без води неможливе життя. Вода оживляє землю і робить її родючою. До того ж вода є могутнім цілющим засобом від усяких недуг. Плювати у воду, а так само засмічувати її де б то не було і чим, і як би то не було – великий гріх, і ті, хто не дотримується цього, бувають покарані головним болем. Старі люди завжди п’ють воду з непокритою головою, а перед питтям хрестяться, вважаючи її святою.

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

     Люди вірили, що вода жива. Ще й зараз ми говоримо про неї, як про живу істоту: дощ іде, сніг іде, річка біжить. Земна вода поєднана з небесною, а звідси – пошана воді, яка спасає від посухи. А значить – від голоду. Вірили також, що вода очищує людину від гріхів,тому при хрещенні дитину чи дорослу людину й дотепер занурюють у воду, щоб «змити» всі гріхи.

* * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *

     Жива вода – це вода джерельна. Вона була особливо цілюща і дуже шанувалася людьми. Хто нап’ється живої води, той набуває собі великої сили, а коли був недужий, зцілювався. Таку воду пили, купалися в ній, або окроплювалися нею. Цьому є наукове пояснення: джерельна вода, протікаючи під землею, очищується різними речовинами, насичується корисними мінералами та солями, розчиняючи їх у собі.

ІІІ. Заключна частина.

 - На завершення послухайте вірш і дайте відповіді на запитання.

А вода це справжнє диво!
Як прожити без води?
З нею ми завжди щасливі,
З нею в нас нема біди:

Є вода — ростуть рослини:
Ліс, сади, рясні поля.
Це чудово для людини
І радіє вся Земля.

Плавають в водичці діти,
Риби у воді живуть.
Розцвітають в лузі квіти.
І рясні дощі ідуть.

Кругообіг повсякчасно
На Землі вода веде.
Тож з водою всім прекрасно
І біди нема ніде!

-       Чому без води неможливе життя на землі?

-       Яка вода вважається лікувальною?

-       Оберігайте, діти, воду, не засмічуйте її, бо вода – це наша сила, наше здоров’я, наш добробут.

-       Вдома, за бажанням, намалюйте ілюстрації до нашого сьогоднішнього уроку. Ваші роботи ми використаємо для оформлення виставки малюнків.

Додатки до виховної години

"Про «живу» і «мертву» воду. Вода – джерело життя на Землі."